- наслідувач
- -а, ч.1) Той, хто наслідує кого-, що-небудь.2) чого. Той, хто наслідує чиї-небудь погляди, дотримується якогось учення; послідовник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наслідувач
Смотреть что такое "наслідувач" в других словарях:
наслідувач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
наслідувачка — и. Жін. до наслідувач … Український тлумачний словник
насьлідувач — вача, ч. Пт. Той, хто наслідує кого , що небудь; наслідує чиї небудь погляди; послідовник … Словник лемківскої говірки
послідовник — (той, хто наслідує когось / щось, іде за чиїмсь прикладом), продовжувач, наслідувач, прибічник, прихильник, апостол, адепт; наступник, учень, вихованець, виученик, спадкоємець (той, хто сприйняв погляди, учення тощо якоїсь людини чи організації) … Словник синонімів української мови
епігони — ів, мн. 1) міф. Сини героїв, які боролися за владу в 3 ст. до н. е. (епоха античності). 2) Починаючи з елліністичного періоду – нащадки воїнів та полководців Олександра Македонського. 3) Потомки, спадкоємці. 4) Послідовники якого небудь напряму… … Український тлумачний словник
